заявника можна з його дозволу і лише в його інтересах;
  8) не подавати особам публічного та приватного права завідомо неп
  равдиву інформацію.
  Слова особи, яка надає правову допомогу, мають сприйматися лише в
  сонтексті її діяльності. Саме тому така особа має робити заяви лише щодо
  гравового змісту, а не вдаватися до подробиць справи, про які має знати
  інше безпосередньо заявник (клієнт). Якщо особа, яка надає правову до-
  ромогу, буде збирати інформацію без відповідних на те повноважень, то
  иає наставати встановлена у цьому Законі відповідальність;
  9) дотримуватись умов угоди, укладеної з заявником.
  Це положення стосується норм цивільного права, а тому невиконання вимог ЦК може призводити до цивільної відповідальності, а також дисциплінарної або адміністративної, які мають бути обумовлені у цьому Законі. Відсилка у ч. З цієї статті до відповідальності, передбаченої законами України, не конкретна. Справді, для адвокатів така відповідальність встановлена. А для юристів?
  10) надавати безоплатну правову допомогу у випадках, в порядку та на умовах, передбачених цим Законом;
  11) повідомляти районні, районні у містах, міські управління юстиції про виявлення обставин, що є підставами для припинення надання безоплатної правової допомоги відповідно до статті 27 цього Закону, та про припинення надання безоплатної правової допомоги у зв'язку з цими обставинами;
  12) подавати до Міністерства юстиції України на його запит інформацію, необхідну для здійснення його повноважень з координації і забезпечення функціонування системи надання правової допомоги.
  3. За невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків суб'єкт надання правової допомоги несе відповідальність, передбачену законами України.
  Стаття 8 проекту передбачає види правової допомоги.
  Правова допомога може надаватись у таких