си яких суперечать інтересам заявника;
  • якщо він брав участь у цій справі як посадова або службова особа, що розглядала зазначену справу, слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, народний засідатель, присяжний, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий;
  • якщо у розгляді справи бере участь посадова або службова особа, з якою суб'єкт надання правової допомоги перебуває в родинних або сімейних відносинах згідно з законодавством.
  Це питання потребує узгодження з правилами відводу і самовідводу суддів, оскільки виникатиме проблема, хто ж має відмовлятися чи «посадова або службова особа», чи суб'єкт надання правової допомоги. Підходів тут може бути декілька. Наприклад, коли суб'єкт надання правової допомоги уклав договір із зацікавленою особою раніше, ніж довідався про те, хто буде розглядати цю справу, то відвід.має брати «посадова або службова особа» тощо;
  • якщо суб'єкт надання правової допомоги не має відповідної кваліфіка
  ції у питаннях, щодо яких звернувся заявник;
  3) проконсультувати заявника про можливі шляхи врегулювання спо
  ру (питання).
  Ця норма відірвана від інших норм цієї статті, оскільки вона має належати до видів правової допомоги;
  4) дотримуватись етичних норм, бути коректним і ввічливим у стосунках із заявником та іншими суб'єктами надання правової допомоги;
  5) постійно підвищувати свою кваліфікацію;
  6) не використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої він надає правову допомогу;
  70
  
  ГЛАВА 1. Стаття 12
  не робити публічних заяв про доведеність вини заявника, якщо заяв-рс її заперечує.
  Вважаємо, що остання частина цього речення «якщо заявник її запере-Рп є зайвою, оскільки поширювати інформацію про доведеність або несе зеленість вини