ся з 1 вересня 2005 р. у всіх справах, слухання яких у суді першої інстанції ще не були розпочаті. Істотні винятки із загального правила встановлено у Прикінцевих та перехідних положеннях до ЦПК.
  Це положення є можливість проаналізувати на підставі п. 6 Прикінцевих та перехідних положень, у якому встановлено межу застосування нових правил розгляду заяв, поданих до і після набрання чинності новим ЦПК. Так, до заяв, поданих після 1 вересня 2005 р., застосовуються положення нового ЦПК, а до зазначеної дати - положення ЦПК 1963 р. Зрозуміло, що посилання на старі норми ЦПК 1963 р. при розгляді справи за новим ЦПК втрачають свій сенс, але вимагати від сторін, щоб вони переписували заяву неможливо, оскільки заява вже прийнята та є процесуальним документом. Це можна зробити шляхом уточнення позовних вимог.
  Іноді у судових справах судді вимагають переписувати позовні заяви, якщо норми матеріального права змінилися, що вважається процесуальною помилкою. Позовна заява - це документ, який не може змінюватися за формальними ознаками хоча б тому, що він є доказом звернення до суду у певний час. Наприклад, при набранні чинності новим Сімейним кодексом України (далі - СК) або іншим законодавчим актом, коли справа вже була порушена, мають застосовуватися норми, що діяли на момент подання заяви, оскільки вони є відповідними у часі до розглядуваних правовідносин. Якщо ж правовідносини продовжують своє існування і після набрання чинності новим нормативним актом, то вони мають кваліфікуватися за двома нормативними актами. Зокрема, якщо чоловік і жінка жи-ли спільно і вели спільне господарство з 1999 р. без реєстрації шлюбу, а питання про розподіл спільно набутого майна виникає у 2006 р., то майно має розподілятися, на думку авторів, з урахуванням часу його набуття. Так, майно, придбане до 2004 р. має розподілятися