правової допомоги і які одержали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання правової допомоги. Тобто створювати такі юридичні особи вправі лише ті особи, які мають відповідні ліцензії. Отже, схема стає прозорою - можна буде створювати юридичні особи тим суб'єктам, які мають достатні зв'язки і кошти, а решта матиме право лише працювати у таких юридичних особах.
  У статті 6 законопроекту закріплено права суб'єктів на надання правової допомоги.
  Суб'єкт надання правової допомоги має право:
  1) представляти і захищати права, свободи та законні інтереси осіб у судах, інших органах державної влади, державних органах, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, третейських судах, юридичних особах та перед фізичними особами;
  2) збирати відомості, необхідні для надання конкретного виду правової допомоги, в тому числі одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб, громадян в порядку, встановленому законодавством, довідки, характеристики та інші документи.
  Цей пункт ст. 6 проекту дуже нагадує положення Закону України «Про адвокатуру», але вона змінена не у кращий бік. Здається, що не потрібно так
  68
  
  ГЛАВА 1. Стаття 12
  1зл©змінювати ст. 6 Закону України «Про адвокатуру». Зокрема, вважається зайвим вираз «необхідні для надання конкретного виду правової допомога», оскільки він не має конкретного характеру у цій нормі. Якщо правова допомога надається певного виду, що обумовлено договором, то інші особи зправі вимагати такий договір, а при встановленні, що правова допомога сто-іується лише консультації, відмовляти у наданні довідок, характеристик та інших документів. Більше того, якщо особа не уповноважена на збирання таких відомостей, має наставати відповідальність за перевищення меж правової допомоги. Хоча тут не можна