би на правову допомогу закріплене у ЦПК з відсилкою «в порядку, встановленому законом», але нині ще не прийнято Закон «Про правову допомогу», а йдеться тільки про обговорення цього законопроекту16.
  У проекті Закону «Про правову допомогу» (далі - законопроект) підкреслено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові, фінансові та організаційні засади забезпечення права кожного на правову допомогу в Україні, встановлює види правової допомоги, порядок та умови її надання фізичним і юридичним особам, визначає механізм реалізації гарантій держави з надання безоплатної правової допомоги.
  Слід зазначити, що передбачене чинним ЦПК право на правову допомогу (безоплатну) є декларативним, оскільки на практиці воно поки що не має механізму реалізації.
  Справді, у ст. 59 Конституції гарантується: «Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура». З приводу цієї норми Конституції існує й загальновідоме Рішення Конституційного Суду від 16 листопада 2000 р. № 13-рп/2000. Але дивним залишається те положення, що до останнього часу у Законі України «Про адвокатуру» не регламентовано питання про надання безкоштовної правової допомоги і загальні засади її надання, зокрема у цивільному процесі. Тому загалом здається, що надання безкоштовної правової допомоги адвокатами має бути відображено у Законі України «Про адвокатуру».
  Для коментування цієї норми слід звернутись до аналізу проекту Закону «Про правову допомогу»17 та зазначити, що починається він з відсилання до Закону України «Про адвокатуру», а потім встановлює межі підпорядкування