пустити до участі в процесі іноземного адвоката. Залишається лише узгодити явні переваги іноземного громадянина перед суб'єктами України, оскільки іноземний адвокат, добре обізнаний в іноземному законодавстві, буде захищати права саме іноземця, а не давати об'єктивну інформацію про норму іноземного законодавства.
  Загалом молена вважати, що особи, які беруть участь у справі, можуть подавати налелшим чином засвідчені висновки науковців, практикуючих юристів, адвокатів іноземних країн. Проте, на погляд авторів, слід конкретизувати шлях отримання інформації та персоніфікувати особу, яка її подала. Якщо особи, які беруть участь у справі, зацікавлені у якнайшвидшому її розгляді та здатні оплатити витрати за користування електронними базами даних, то такі кошти мають використовуватись на створення і забезпечення діяльності консультативного центру при Мін'юсті України.
  Що ж до залучення експертів до вирішення цього питання, то ЦПК не визначає хто може бути експертом з правових питань щодо встановлення
  55
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  змісту норм іноземного права (науковець, атестований експерт), які вимоги висуваються до висновку експерта, яке значення має такий висновок для суду та яку відповідальність має нести експерт.
  Йдучи від супротивного, при застосуванні норми іноземного права слід знати насамперед нормативні акти і практику їх реалізації в тій чи іншій країні, оскільки окремо взята норма не може дати остаточної відповіді щодо вирішення конкретної справи. Зокрема, за законодавством України певне уявлення про вирішення спірної ситуації може складатись не з окремої статті закону, а регламентуватись декількома нормативними актами і статтями закону. Характерними є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження. У зв'язку з цим для отримання висновку