вого засто-сування, сприймається у суспільстві або у його значної частини як правило поведінки, якого дотримуються без додаткової формалізації, в тому числі у силу історичних, національних, суспільних традицій.
  Для регулювання правовідносин особливого значення набуває звичай ділового обороту. Звичай ділового обороту є також усталеним правилом поведінки, яке широко застосовується у певній сфері підприємницької діяльності. Традиційно найбільш поширеними звичаями ділового обороту є звичаї в торгівлі, розрахункових операціях, торговельному мореплавстві тощо. При формуванні торговельних звичаїв, інших звичаїв ділового обо-роту важливу роль відіграє як сама поведінка учасників відносин, так і су-дова практика, що визнається і санкціонується державою.
  За загальним правилом, звичай і без його формального закріплення є джерелом права. Разом з тим він може бути закріплений у відповідному документі. Найбільш поширеними є зібрання торговельних звичаїв, що застосовуються у міжнародному торговельному обороті. Одним з найбільш авторитетних зібрань міжнародних торговельних звичаїв є Правила «ІНКО-ТЕРМС», що уточнюються та редагуються Міжнародною торговельною палатою у Парижі (ІСС). Кожні десять років Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС переглядаються і затверджується їх нова редакція. Нині діє редакція «ШКОТЕРМС-2000». Відповідно до Указу Президента України «Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4 квітня 1994 р. з метою однакового тлумачення комерційних термінів суб'єктами підприємницької діяльності на території України було запроваджено при укладенні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних, обов'язковість застосування Правил «ІНКОТЕРМС».
  50
  
  ГЛАВА 1. Стаття 8
  Звичаї ділового обороту широко застосовуються як джерело правового регулювання