ку. Крім того у наказному провадженні суд не уповноважений на те, щоб обчислювати задовольняти вимоги стягувача, які стосуються додаткових стягнень боржника. Наприклад, коли вимога стягувача про повернення боргу супро воджуватиметься й вимогою про відшкодування моральної шкоди, то су,
  11 Фурса С. Я. Нотаріальний процес: Теоретичні основи. - К.: Істина, 2002.
  36
  
  РОЗДІЛ II. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  має констатувати наявність спору про право, тобто про наявність у справі обставин, які не можуть бути обчислені у спрощеному порядку, а потребують доведення на підставі доказів, які не вважатимуться безспірними.
  Автор вважає, що такі випадки зумовлюють участь у таких справах не тільки стягувача і боржника, а й третіх осіб. Наприклад, коли у наказному провадженні розглядається заява про стягнення з юридичної особи боргу, то вона може посилатися на те, що виступала у правовідносинах лише поручителем (гарантом) повернення кредиту, а тому не може вважатися безпосереднім боржником. її участь у цьому процесі - третя особа без самостійних вимог на предмет спору і такий статус має діяти доти, доки боржник не доведе, що він не здатен оплатити борг. Інтерес же третьої особи виявлятиметься в тому, щоб виявити причини та реальну нездатність боржника повернути борг. Тому у зазначеній ситуації можна констатувати, що у процесі розгляду такої справи може відбутися заміна боржника, що випливає зі ст. 554 ЦК.
  Автор вважає, що заінтересована особа має бути наділеною у наказному провадженні відповідними процесуальними правами третьої особи. Зокрема, пропонується ввести до наказного провадження положення, згідно з яким заінтересовані (треті) особи будуть вправі звертатися до суду із заявою про скасування судового наказу, коли останнім порушуються їхні права або законні інтереси. У зв'язку з цим пропонується доповнити ст.