новку, що перше орієнтоване на спрощений порядок вирішення питання про стягнення з боржника боргу, а друге - на розгляд спору. В основі такого розмежування мають лежати ті безспірні докази, за допомогою яких стягувач здатен довести безспірність стягнення боргу. Правові ситуації, коли боржник не бажає виконувати безспірний обов'язок з повернення боргу, мають місце на практиці, тому введення наказного провадження у ЦПК можна вважати виправданим. Але чи завжди такий порядок забезпечуватиме законний і обґрунтований судовий наказ додільно перевірити, аналізуючи процедуру видачі судового наказу.
  Одразу зверну увагу, що у наказному провадженні можуть брати участь стягувач та його представник, а також боржник, але про його представника у ЦПК нічого не сказано. Відсутні у наказному провадженні й треті особи, але одразу постає декілька проблем, які пов'язані з такими обставинами:
  1. Треті особи при участі у справах позовного провадження здатні захищати свої права та інтереси, на які може вплинути судове рішення, а в наказному провадженні їх інтереси не захищені;
  2. Участь третіх осіб у справах позовного провадження дозволяє більш об'єктивно і обґрунтовано ухвалювати судове рішення, оскільки треті особи наділяються правами щодо подання суду доказів у справі, можуть висловлювати своє ставлення до пред'явленого позову і тим самим сприяють об'єктивному вирішенню справи;
  3 СибилевД.М. Участив третьих лиц в гражданском судопроизводстве. - X., 2001. - С. 22-40; Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Підручник. -Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. - С. 113-123; Цивільний процес / За ред. Ю.В. Белоусова. - К.: Прецедент, 2005. - С. 62-66.
  365
  
  РОЗДІЛИ. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  3. Відсутність третіх осіб у процесі не дає можливості будь-якій стороні висувати претензії до них, виходячи з виданого і