а 1 коментованої норми зазначає: якщо заява боржника про скасування судового наказу, буде подана в установлений строк (ст. 105 ЦПК), то вона розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ. Із цього положення випливає один можливий висновок, що судовий наказ буде скасований у будь-якому випадку незалежно від того чи будуть мотивовані заперечення боржника та на їх підтвердження подані докази, чи матиме місце просте клопотання про скасування судового наказу.
  2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 104 ЦПК, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви. Тобто якщо боржником або його представником буде з поважних причин пропущено строк для подання заяви про скасування судового наказу, то вони повинні подати суду докази на підтвердження цих обставин, лише за таких умов суд може поновити строк. У противному разі заява про скасування судового наказу залишається без розгляду. Але слід звернути увагу фахівців на те, що у ст. 207 ЦПК, де йдеться про залишення заяви без розгляду така підстава відсутня, тому автори вважають, що ст. 207 ЦПК потрібно доповнити пунктом такого змісту: «якщо заява особи про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 104 ЦПК, та суд не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви».
  3. В ухвалі про скасування судового наказу суд одночасно роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову. Слід зазначити, що наказне провадження спрощене, воно ще іменується