азу вбачається, що судовий наказ на відміну від судового рішення не має мотивувальної частини, тобто у ньому не аналізуються
  359
  
  РОЗДІЛИ. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  судом докази-документи, подані на підтвердження обставин, якими об-ґрунтовуються вимоги заявника.
  2. Виходячи із положення коментованої частини про те, що судовий наказ має відповідати вимогам, які пред'являються до виконавчих документів згідно з Законом України «Про виконавче провадження», законодавець, закріплюючи в ЦПК зміст судового наказу, повинен був враховувати цей аспект. Із даної норми не вбачається, що судовий наказ має певну затверджену форму, тому, мабуть, суддя при складанні судового наказу повинен враховувати лише вимоги щодо змісту судового наказу, тобто ті реквізити, які він повинен у ньому зазначити (пункти 1-6 ч. 1 ст. 103 ЦПК). Але вимоги, за якими видається судовий наказ, можуть мати свої особливості, тому у судовому наказі повинні зазначатися відомості, які матимуть суттєве значення для виконання судового наказу державним виконавцем. Наприклад, коли йдеться про стягнення аліментів на підставі судового наказу, виданого на підставі вимоги, яка ґрунтувалась на нотаріально посвідченому аліментному договорі, то потрібно мати на увазі, що аліменти - це періодичні платежі, що стягуються до повноліття дитини або до 21 року, якщо дитина навчається. Тому у судовому наказі повинна мати місце інформація про дату та місце народження боржника, місце його роботи, оскільки такі дані можуть потребуватися у випадку оголошення розшуку боржникові. Також мають бути зазначені ім'я та дата народження кожної дитини, розмір аліментів, які стягуються на утримання дітей, та термін, до якого ці аліменти повинні стягуватися. Слід також зупинитися, на думку авторів, на коментарі положення п. 5 коментованої норми, де йдеться про видачу судового