ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місце знаходження;
  3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
  4) вартість майна у разі його витребування;
  5) перелік документів, що додаються до заяви.
  3. Заява підписується заявником або його представником і по
  дається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно
  до кількості боржників.
  4. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути
  додано документ, що підтверджує його повноваження.
  5. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення
  статті 121 цього Кодексу.
  1. Щодо форми, то заява про видачу судового наказу, як і позовна заява (ч. 1 ст. 119 ЦПК) подається до суду у письмовій формі.
  2. Щодо змісту такої заяви, то вона має певні реквізити, які мають бути обов'язково у ній зазначені, бо у разі неналежного оформлення заяви вона не підлягатиме розгляду, поки не буде усунуто недоліки. У коментованій частині передбачено зміст такої заяви. Кожний реквізит має важливе значення для такої заяви, але автори хочуть зупинитися на аналізі п. З, де йдеться про необхідність зазначення вимог заявника та обставини, на яких такі вимоги ґрунтуються.
  З аналізу ст. 96 ЦПК можна зробити висновок, що характер вимоги визначає можливість видачі судового наказу, але це питання, на нашу
  351
  
  РОЗДІЛИ. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  думку, не зовсім просте. Слід зазначити, що не тільки характер вимоги має спричинювати видачу судового наказу, а можливість підтвердження заявленої вимоги безспірними доказами повинна впливати на владну реакцію суду щодо розглядуваного обов'язку боржника. Хоча це провадження є спрощеним, але це не означає що йому не притаманний процес доказування та доведення. Такий процес доведення