процесі - вчинення нотаріусом протесту векселя та посвідчення неоплати чеку, потрібно розцінювати як посвідчення безспірних фактів невиконання зобов'язання боржником, а потім на підставі цих нотаріально посвідчених актів треба видавати судові накази. Тим самим буде вирішено питання щодо однорідності природи нотаріального процесу на виконання охоронної функції нотаріату.
  Стаття 97. Підсудність
  1. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
  При поданні до суду першої інстанції заяви про видачу судового наказу слід виходити зі ст. 109 ЦПК, де йдеться про загальну підсудність, тобто підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, у наказному провадженні - боржника. Якщо боржником є фізична особа, то така заява пред'являється до суду за місцем її проживання. Якщо місце проживання боржника невідоме, то заява про видачу судового наказу згідно з ч. 9 ст. 110 ЦПК пред'являється за місцезнаходженням майна боржника чи місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання боржника чи постійного його заняття (роботи). Заява про видачу судового наказу, де боржником є фізична особа, яка не має в Україні місця прожи-вання, може пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. При цьому місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача мають бути в кожному випадку достовірно встановлені, про що заявник повинен подати суду докази. Заява про видачу судового наказу може в інтересах особи - заявника (стягувача) подаватися до суду його представником, у тому випадку, коли сам заявник та боржник проживають за межами України (ч. 1 ст. 11 ЦПК). Для того, щоб визначитись, до якого суду України подавати таку заяву,