такої вимоги. Тобто із цього положення закону можна зро-бити висновок, що судовий наказ є різновидом судового рішення. Але од-ночасно виникає запитання, чому законодавець назвав судовий наказ особливою формою судового рішення та у чому така особливість вияв-ляється? На нашу думку, законодавець, даючи визначення судового нака-
  345
  
  РОЗДІЛИ. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  зу, некоректно вжив термін «форма». Оскільки форма (лат. іогта - зовнішність) - будь-який зовнішній вираз якогось змісту; структура1. З цією метою звернемось до аналізу ст. 119 ЦПК, яка називається «Форма і зміст позовної заяви». Щодо форми, то у ч. 1 даної норми зазначається, що позовна заява подається у письмовій формі. Саме на підставі позовної заяви постановлюється судове рішення. Виходячи зі статей 209, 210 ЦПК, які регламентують порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форму та зміст, ніде не згадується, що ці акти мають бути викладені письмово. Хоча виходячи із суті норм можна дійти такого висновку, а саме про це свідчать положення «рішення підписується», «оформлюються окремим процесуальним документом і приєднуються до справи», «виправлення на рішенні повинні бути застережені перед підписом судді». У статті 98 ЦПК має місце положення про те, що заява про видачу судового наказу, як і позовна заява подається в суд у письмовій формі. Тому, якщо говорити про судовий наказ, то ніякої особливої форми він не має порівняно із судовим рішенням, оскільки повинен як і останнє викладатись у письмовій формі (ч. З ст. 103 ЦПК). Щодо змісту судового наказу, який закріплено у ст. 103 ЦПК, то він має свої особливості порівняно із судовим рішенням, на яких автори зупиняться при коментуванні ст. 103 ЦПК.
  2. У частині 2 коментованої норми зазначається, що судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових