оплачувати таку допомогу слід безпосередньо адвокату або адвокатському об'єднанню. Це положення відповідає й реальним договорам про надання правової допомоги, коли адвокат іде на поступки незаможним клієнтам і надає допомогу фактично за власний рахунок. Відомо, що адвокат часто надає правову допомогу безоплатно, витрачає час і сили. Іноді ж клієнт виплачує лише аванс, решту ж гонорару обіцяє сплатити після закінчення справи. Оскільки справи в Україні можуть тривати роками, то адвокат вже не може відмовитися від взятих на себе зобов'язань і продовжує вести справу фактично за власний кошт.
  Тут слід сказати, що договори про надання адвокатської допомоги судді в основному не читають. Одному з авторів уже доводилося передавати суду договори про надання правової допомоги, у яких усі повноваження щодо участі у справі доручалися адвокату, включаючи отримання всіх коштів за рішенням суду. Та, незважаючи на це, суд свої листи, повістки слав до клієнта, навіть не повідомляючи адвоката про вчинювані процесуальні дії. Але коли з договору про надання правової допомоги випливає, що громадянин має намір вести свої справи в суді через свого представника і уклав відповідний договір, суд має звертатися саме до представника, а не до клієнта. Отож, це положення у сучасній юридичній практиці застосовується не повною мірою.
  
  Стаття 85. Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду
  
  1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
  2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно