ло ггго, що одна сторона розриває шлюбні відносини і подає позовну заяву, -за іншу може покладатися й вартість допомоги адвоката. Проте у діях протилежної сторони не було ознак правопорушення, а тому покладати на неї тгхар відшкодування судових витрат справедливо лише в разі, якщо вона -Лініювала процес розлучення або іншим чином порушувала права другого з подружжя.
  У безлічі справ саме адвокатське об'єднання видає ордер на представництво інтересів певної особи й обумовлює, який саме адвокат представлятиме її інтереси. Тут слід звернути увагу й на той аспект, що кваліфікація адвокатів - не завжди, але в багатьох випадках - впливає на розмір їх гонорару. Тому у договорах про надання адвокатської допомоги адвокат і клієнт самі визначаються з розміром гонорару, але у ч. 2 має місце положення про те, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, зокрема і адвокатом, встановлюється законом, але яким саме у ЦПК нічого не сказано.
  Проте питання має стояти ширше: на користь яких осіб суд може присудити витрати з адвокатської допомоги? Переконані, що такими особами можуть бути не тільки сторони, а й треті особи та самі адвокатські об'єднання, окремі адвокати, які працюють індивідуально. Чи можна вважати, що клієнт завжди розраховується з адвокатом? Ясна річ, ні, і їх правовідносини можуть набувати спірного характеру, про що свідчить ст. 12 Закону України «Про адвокатуру».
  Так, останнім часом з'явилася реклама деяких адвокатів, які обіцяють клієнтам надання безкоштовної допомоги. Якщо пересічні громадяни відмовляються вірити такій рекламі, оскільки такий альтруїст мав би померти з голоду, то фахівці одразу ж розуміють, що молодий адвокат сподівається створити собі таким чином клієнтуру, намагається виграти справи і за рахунок відповідачів покрити витрати сил та часу. До чого зводиться така