ст. 42 ЦПК)? Злходячи зі ст. 84 ЦПК витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги ілзоката, несуть сторони та граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
  Суттєві вимоги до гонорару та порядку розрахунків між адвокатом та клієнтом передбачаються і в Правилах адвокатської етики. Так, суперечливим вважається загальний принцип домінантності інтересів клієнтів геред власними інтересами адвоката, оскільки виходячи із цього принципу, слід ставити на перше місце виконання доручення, а лише потім розглядати питання оплати.
  Але етичні норми мають конкретизувати такі питання, які до цього чагу не мали правової регламентації.
  Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.
  Фактори, що мають братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:
  • обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
  • вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;
  • необхідність виїзду у відрядження;
  • важливість доручення для клієнта;
  • роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає
  клієнт;
  • досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
  • особливі або додаткові вимоги клієнта щодо строків виконання доручення;
  • характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;
  • професійний досвід, науково-теоре'тична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
  Жоден з вищенаведених факторів не має самодостатнього