торони, яка програла справу, в дохід держави?
  На нашу думку, такі положення викликають сумнів щодо їх правомірності, оскільки не мають під собою законних підстав. Стягнення коштів за надання юридичної допомоги адвокатом, який погодився надавати юридичну допомогу безоплатно, в дохід держави суперечить правовим основам цивільного судочинства, оскільки функція суду полягає у вирішенні спірних правовідносин, а не покладенні «стягнень» на іншу сторону в дохід держави.
  Однак автори вважають, що при прийнятті Закону України «Про правову допомогу»1 безоплатна правова допомога лише умовно буде вважатися такою, оскільки «тягар» оплати безкоштовної правової допомоги переміс-
  1 Фурса СЯ. Про правову допомогу // Юриспруденція: Теорія і практика. -2005.-№10(12).-С. 38-55.
  
  ГЛАВА 8. Стаття 84
  2ться на державу та територіальні громади, які оплачуватимуть правову зопомогу незаможним громадянам і в цивільних справах. Тому стягнення коштів у дохід держави або територіальної громади стане виправданим, Е-ІЩО вони оплачуватимуть допомогу адвокатів або юристів у інших спрагах. Отже, у такому випадку можна вважати доцільним повернутися до редакції ст. 76 ЦПК 1963 р., в якій при наданні безоплатної допомоги адвокатом з відповідача стягувалися кошти у дохід держави.
  Якщо у ст. 76 ЦПК від 1963 р. існувало істотне обмеження розміру оплати допомоги адвоката, то сучасний ЦПК таких обмежень не має. З одного боку таке положення є виправданим, оскільки громадянин вправі сам обирати : :бі адвоката і захист його прав не повинен залежати від розміру гонорару адвоката. З іншого боку, неможливо «стріляти з гармати по горобцях», тому гри незначній вартості позову, наприклад, у справі про захист честі і гідності Смішко - Піскун було заявлено, якщо вірити засобам масової інформації, -
  1 гривню як розмір позовних вимог, то саме