мір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів лбо позову.
  319
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  У коментованій частині законодавець вживає терміни «відстрочка» та «розстрочка» та визначає умову, за якою можлива відстрочка чи розстрочка сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і строк такої відстрочки та розстрочки. Слід зазначити, що розстрочка - це встановлений судом період часу, протягом якого судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи вносяться зобов'язаною особою частковими платежами у строки, вста-новлені ухвалою чи рішенням суду. Відстрочка - це встановлення судом більш пізнього строку сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, як це передбачено законом, а саме - ч. 5 ст. 119 ЦПК. Основна умова, за якої може мати місце відстрочка чи розстрочка, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами, зокрема пенсійним посвідченням, довідкою із Фонду зайнятості, що особа не працює та стоїть на обліку, довідкою про розмір пенсії, зарплати тощо. Відстрочка або розстрочка сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи встановлюється суддею на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відстрочка та розстрочка може бути встановлена ухвалою судді до ухвалення судового рішення.
  1. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК залишається без розгляду. Але особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
  Якщо оплату судових витрат суддею було