компетентності судів по розгляду справ. Так, процедури здійснення закупівель встановлюються державними установами, а тому ці питання відносяться до компетенції адміністративного суду.
  Якщо ж замовником було порушено процедуру закупівлі, то юридичні особи можуть звернутися до господарського суду, а фізичні особи - до цивільного судочинства. Специфіка розгляду цих справ - доведення незаконності дій замовника, який не дотримувався процедури розгляду справ. При цьому слід враховувати, що Тендерна палата України не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює організаційно-розпорядчих, адміністративно-управлінських функцій. Але Тендерна палата України уповноважена надавати висновок щодо законності здійснення державних закупівель.
  10 Див. додатки.
  45
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  Законом Тендерній палаті України надані повноваження у разі виявлення порушень у сфері державних закупівель, які були допущені замовником або Комісією, або контролюючими органами, а також у разі прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону, на звернення до суду з позовом про оскарження рішень або висновків Комісії, рішень, дій або бездіяльності замовника, контролюючих органів або підзаконних нормативно-правових актів, з одночасним наданням до суду відповідного висновку щодо порушеного питання. Дане положення суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК) та змагальності. Тому особа, яка вважає своє право порушеним, вправі просити суд залучити до участі в справі Тендерну палату України до участі у справі з метою дачі висновку.
  Отже, у цивільному судочинстві позивач може ставити питання про те, що діями відповідача були порушені, оспорені чи невизнані його права, що по суті своїй є подібним до поняття «оскарження». Формально, позивач в обов'язковому порядку