і принципи нині знайшли своє відбиття у ЦПК, зокрема: здійснення правосуддя виключно судами (ст. 125 Конституції), принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ (ст. 129 Конституції), незалежність суддів і підкорення їх тільки законові (ст. 129 Конституції), державною мовою судочинства в Україні є українська мова (ст.7 Конституції), здійснення правосуддя професійними суддями та у визначених законом випадках народними засідателями і присяжними (ст. 127 Конституції), рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) та ін.
  2. При вирішенні питання про застосування норм ЦПК слід враховувати, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору. Але при цьому треба обов'язково враховувати статті 1, 8, 9 Конституції. Зокрема, Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах Держав-членів Співдружності Незалежних
  
  ГЛАВА 1. Стаття 2
  Держав, ратифікована Законом України від 10.11.94 р. № 240/94-ВР із змінами згідно з Протоколом від 29.03.97 р., встановлює правила розгляду спорів, у яких однією із сторін має стати іноземець або особа без громадянства, яка постійно мешкає на території однієї із держав, тощо. Міжнародні договори про взаємну допомогу у цивільних і сімейних справах, укладені Україною або в яких вона може вважатися правонаступником СРСР:
  • Угода між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах. Угоду ратифіковано Законом від 22.09.2005 р. № 2910-ІУ (ВВР.- 2006.- № 1- Ст.5);
  • Договір між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах. Договір ратифіковано Законом від 22.09.2005 р. № 2911-ІУ (ВВР.- 2006- №