вого характеру, то у Декреті встановлено тверді ставки державного мита.
  2. У коментованій частині законодавцем регламентуються два випадки,
  коли відразу неможливо вирахувати розмір державного мита, та дії судді
  з цього приводу. До них віднесено випадки:
  - якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна;
  - або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо.
  За наявності таких умов суд попередньо визначає розмір судового збору з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Хоча у цій нормі нічого не сказано у який термін стягується недоплачений судовий збір, але, на нашу думку, у цьому положенні закону фактично йдеться про оплату судового збору відповідно до ціни позову, яка буде встановлена судом при вирішенні справи. Тому тут можливе застосування механізму стягнення судового збору, передбаченого ч. 2 ст. 82 ЦПК, судовий збір стягуватиметься за судовим рішенням у справі.
  3. Виходячи зі ст. 31 ЦПК, де йдеться про право позивача збільшити роз
  мір позовних вимог, то у разі збільшення їх розміру несплачену суму судо
  вого збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.
  У випадку пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору
  316
  
  ГЛАВА 8. Стаття 81
  належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. Це положен-?.5 гзширюється на пред'явлення відповідачем зустрічного позову, оскіль-ш за ч. 1 ст. 124 ЦПК до зустрічної позовної заяви висуваються такі самі елоги, як і до позовної заяви, передбачені статтями 119, 120 ЦПК. Ана-сгічне положення стосується позову третьої особи з самостійними вимо-ГЇЗШ щодо предмета спору між сторонами (ст. 125 ЦПК).
  У разі зменшення розміру позовних вимог питання