ої помітки на судовій повістці повинен розпочати розгляд справи за відсутності відповідача, якому він у процесі розгляду справи за ст. 78 ЦПК може оголосити розшук. Хоча суд розуміє, що особа не отримала повістку, але він виходить з того, що ним були вжиті заходи щодо вручення повістки, але у силу об'єктивних обставин це зробити неможливо. Наприклад, суд розглядає справу про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею, оскільки більше п'яти років не проживала на спірній житловій площі та місце проживання її невідоме. Повістка у такому разі направляється за останнім відомим місцем проживання особи, але повертається з поміткою листоноші про те, що особа за даною адресою не проживає. Тому це положення слід розцінювати як доказ у справі, оскільки особа дійсно не проживає на спірній житловій площі. Але на практиці недобросовісні відповідачі, їх адвокати та деякі судді розцінюють це положення як підставу для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами1. Аналогічними є справи про визнання особи безвісно відсутньою, оголошення особи померлою.
  Це положення закону має досить важливе значення, оскільки у випадку, коли місце проживання відповідача невідоме, воно дає суду можливість розглянути справу.
  Стаття 77. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання
  1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або