о підкреслюється наявність ієрархії серед нормативних актів, оскільки суд і так має застосовувати нормативний, який має більшу юридичну силу, а не підзаконний акт. Це положення стосується насамперед законів України. Інша річ, що до останнього часу в цивільному судочинстві України ще не почали широко застосовувати міжнародні договори на підтвердження тих чи інших прав громадян та юридичних осіб. Це можна пояснити відсутністю чітко сформованої інформаційної бази, де було б зібрано всі ратифіковані Україною міжнародні договори.
  5. Випадки, коли закони України суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, мають стати поодинокими і нетиповими, щоб про них навіть не згадувати у цьому Кодексі. Але законотворча практика, до якої можна віднести й укладання міжнародних договорів на певних умовах, диктує непоодинокі випадки колізії умов законодавства України нормам міжнародних договорів. Наприклад, за ст. 18 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом, але тут же зазначається, що цивільна дієздатність фізичної особи щодо пра-вочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також правом держави місця вчинення правочинів або виник-
  44
  
  ГЛАВА 1. Стаття 8
  нення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом. Водночас за ст. 22 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах дієздатність та правоздатність фізичної особи однозначно визначається законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є ця особа10. У такому разі слід внести відповідні зміни у Договір з Грузією, офіційно попередивши її повноважних представників, або не включати у закони України