суальних дій судом встановлюються 'пдьки законом. Як суд, так і інші учасники цивільного процесу повинні дотримуватись процесуальних строків, оскільки їх порушення призводить де негативних наслідків як для осіб, які беруть участь у справі, так і для су-су. Якщо суд не дотримується процесуальних строків, це може призвести де затягування розгляду справи, що сьогодні досить часто має місце у суде зій практиці, а такі дії судді можуть викликати застосування до останнього дисциплінарної відповідальності. Але якщо є поважні причини, за жхих суд не може розглянути справу своєчасно, законодавцем передбачено інститут зупинення провадження у справі. У ЦПК передбачено підстави хов'язкового зупинення провадження у справі судом (ст. 201 ЦПК) та фа-¦ "ьтативні підстави (ст. 202 ЦПК). Але як у першому, так і у другому вигадках важливим є те, що на момент зупинення провадження у справі зупиняється перебіг процесуальних строків, тобто час, на який було зупинено провадження у справі не входить до загального процесуального строку. Але слід зазначити, що у новому ЦПК мають місце нові терміни щодо визначення строків. Так, у ч. 4 ст. 74 ЦПК йдеться про те, що судова повістка - повідомлення направляється завчасно, тобто вона повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд. У статті 157 ЦПК вжито термін «розумний строк», у який мають розглядатися справи судом. У цій же нормі законодавцем розтлумачується термін «розумний строк розгляду справ», який не повинен бути більшим двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів - одного місяця. У частині 1 ст. 131 ЦПК зазначається, що докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів, тобто у розумний строк. У частині