ення, то ці строки для суду закріплено у ч. З ст. 122 ЦПК тощо. Іншим аргументом, який спростовує точку зору Тертишнікова В.І., щодо назви строків службовими є те, що у процесі суд виконує свої процесуальні права та обов'язки як обов'язковий суб'єкт саме цивільного процесу, а не адміністративні функції, такі строки закріплені у ЦПК та ним регламен-туються, і від невиконання їх судом залежить законність саме судового рішення та реальний захист прав осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим автори вважають доцільним доповнити ЦПК нормою, яка регла-ментувала б види процесуальних строків не тільки за способом їх встанов-лення судом чи законом, а за суб'єктним складом, тобто для яких суб'єктів строки встановлюються законом, а для яких - судом, та викласти її так: «1. Процесуальні строки встановлюються законом для здійснення процесуальних дій судом, особами, які беруть участь у справі, та особами, які сприяють суду у здійсненні правосуддя (або особами, які не беруть участі у справі). 2. Процесуальні строки, які встановлюються судом, пе-редбачені для здійснення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі, та особами, які не беруть участі у справі».
  Стаття 67. Види процесуальних строків
  1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дїі, встановлю-ються законом, а якщо не визначені законом - встановлюються судом.
  У коментованій нормі йдеться про два види процесуальних строків за порядком їх встановлення.
  Так, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом - встановлюються судом. Слід за-
  1 Тертишніков В.І. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-прак тичний коментар. - X., 2002. - С.72.
  292
  
  ГЛАВА 6. Стаття 68
  зичити, що більшість процесуальних строків встановлюється законом, ськи строки для вчинення процесуальних