закону в його зміст закладаються повноваження тих чи інших державних установ щодо створення підзакон-них актів і саме таким чином має сприйматися ієрархія підзаконних актів. Але у законі може бути встановлено окреме повноваження певного дерясавного органу щодо конкретизації відповідних правовідносин, але такі органи, як правило, не вправі обмежувати дію самого закону. Наприклад, у частині 13 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК встановлено, що на Кабінет Міністрів України покладається обов'язок у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу:
  
  - підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів у відповідність із цим Кодексом;
  - прийняти акти, що випливають з цього Кодексу, привести у відповідність із ним свої нормативно-правові акти.
  Але це положення не встановлює обов'язок саме Кабінету Міністрів здійснювати розробку всіх необхідних документів. Він вправі передоручити створення підзаконних актів іншим структурам. Автори вважають, що це положення цілком відображає ієрархію органів державної влади і відповідно до цієї ієрархії будуть розцінюватися прийняті ними нормативні акти.
  Аналогічні положення про повноваження Кабінету Міністрів України закладено у більшості законів і кодексів України, зокрема у ч. З Прикінцевих та перехідних положень ЦК тощо, але повноваження щодо створення проектів нормативних актів уже кореспондовано Міністерству юстиції України, яке є структурним підрозділом Кабінету Міністрів і буде безпосередньо виконувати це завдання.
  Існують випадки, коли міністерства і відомства створюють нормативні акти, які мають застосування лише у їх діяльності, а тому вони не поши-
  8 Див. додатки.
  8 Відомості Верховної Ради України.-2005.-№32.-С.422 (див. додатки).
  43
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  рюються на всіх громадян та юридичні