позову, а з боку відповідача - до визнання ним позову повністю або частко-во, пред'явлення зустрічного позову? Доцільно тут нагадати, що такими правами вони користуються протягом усього часу розгляду справи, але при даванні показань як свідки вони вже стабілізують ті обставини, на яких ґрунтується позов. Тому коли відповідач спочатку заперечував проти позову і, відповідно, проти тих обставин, на яких ґрунтувався позов, то наступне його показання як свідка може суперечити раніше наведеним да-ним.
  Продовжуючи далі аналіз коментованої норми та порівнюючи її з ч. 2 ст. 57 ЦПК, слід сказати, що законодавцеві потрібно було б зазначити у
  280
  
  ГЛАВА 5. Стаття 62
  цій частині, що до засобів доказування належать пояснення сторін, третіх :сіб, заявників, заінтересованих осіб (окреме провадження), їхніх пред-:тавників, наданих ними при вільних поясненнях згідно зі ст. 176 ЦПК, а також показання сторін, третіх осіб, заявника, заінтересованих осіб, їхніх представників, допитаних як свідків у порядку ст. 184 ЦПК.
  Крім того, слід звернути увагу на те, що як у ст. 62 ЦПК, так і у ст. 184 ЦПК йдеться про те, що ці особи можуть допитуватись як свідки лише за їхньою згодою. Виникає запитання: а якщо ці особи не дадуть згоди, щоб їх допитали як свідків, що робитиме суд при ухваленні рішення, хіба він не братиме до уваги пояснення сторін та не буде своє рішення мотивувати посиланням на їхні пояснення?
  Цей правовий аналіз один із авторів коментарю вважає доцільним підкріпити випадком із судової практики. Так, у Н-кому суді м. Києва розглядалася справа про розподіл майна між колишнім подружжям, які перебували у зареєстрованому шлюбі з 2000 року, але до реєстрації шлюбу зони проживали понад два роки, тобто з 1998 року однією сім'єю, вели спільне господарство, придбали певне майно. Колишня дружина включила це майно