трів з підготовки нового ЦПК з пропозиціями, оскільки вважали за необхідне доповнити ч. 3. ст. 40 ЦПК 1963 р. поло-женням такого змісту: «Суд з'ясовує у співпозивачів та співвідповідачів, а також третіх осіб їхню позицію щодо встановлюваного факту і, в разі існу-вання у них заперечень, пропонує обґрунтувати їх доказами».
  Отже, говорячи про визнання треба відокремлювати визнання позову часткове або повне (статті 31, 44 ЦПК) від визнання факту, яким обґрун-товуються позовні вимоги.
  Тому слід завжди уточнювати, що визнає відповідач і треті особи на його боці - юридичну обставину, всі підстави позову, предмет позову чи зміст позову.
  277
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  Автори вважають, що доцільно факт виз.нання юридичної обставини відповідачем та третьою особою відображати в протоколі судового засідання або констатувати в ухвалі суду. Така фіксація дозволить конкретизувати предмет доказування у конкретній справі й обмежити його лише спірними юридичними обставинами11.
  2. Загальновідомими вважатимуться обставини, які знають усі або переважна більшість громадян як мінімум на території певного регіону. Наприклад, автор зустрічався з непоодинокими випадками, коли абонентам телефонної мережі надсилалися квитанції за телефонні розмови, яких вони не провадили, і з цього приводу в певний час була серія передач. Коли ж ми попросили суд звільнити нас від доказування у такій справі, оскільки такий факт є загальновідомим, суддя зазначив, що він таких передач не дивився і справ подібних не розглядав. На публікацію в російській газеті про те, що в м. Москва мають місце кримінальні злочини, пов'язані з несанкціонованим підключенням до телефонних мереж, суддя відреагував відмовою у прийнятті такого доводу, тому що м. Москва - це регіон Ро-сійської Федерації, а не України. Тоді довелось запрошувати представників