и, які володіли українською мовою, тобто мовою, якою проводилося судочинство, але для розгляду цієї справи по суті потрібні були деякі документи, які викладались різними іноземними мовами, а саме: контракти про прийняття на роботу на морські іноземні судна різних країн відповідача - батька дітей, який повинен був сплачувати аліменти. З метою встановлення розміру заробітної плати та порядку її виплати (вона була періодичною та нараховувалась і виплачувалась органами іноземних морських компаній по-різному) слід було здійснити переклад цих документів різними перекладачами, які володіли мовами, якими викладались ці документи. Крім того, позивачка наполягала, щоб такі переклади здійснювалися фахівцями у судовому засіданні, оскільки не довіряла відповідачеві та тим перекладам контрактів, які він подав суду. Вона пояснювала це тим, що він міг «підкупити» перекладачів для здійснення неточних перекладів. Без такого перекладу суд фактично не міг розглянути справу, оскільки він не знав розміру заробітної плати відповідача і порядку її нарахування та сплати.
  3. У частині 3 даної норми йдеться про те, що судові документи складаються державною мовою. Автори вважають, що це загальне положення, з якого можуть бути винятки. Якщо судочинство велося мовою більшості населення даної місцевості, наприклад російською, та особи володіють тільки російської мовою, то й судові документи, зокрема судове рішення, мають викладатись російською мовою. Крім того, ч. 2 ст. 222 ЦПК передбачає, що копії судового рішення видаються особам, які брали участь у : праві, на їхню вимогу не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення,
  41
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  тобто суд повинен видати рішення, викладене тією мовою, якою проводилося судочинство. Якщо судочинство проводилося українською мовою, а особа володіє тільки російською