му вони не обґрунто-
  вують вимог і заперечень, а це здійснюють сторони та інші суб'єкти, які
  мають інтереси у справі й на цій підставі отримали статус осіб, які беруть
   участь у справі (ст. 27 ЦПК). Однак на цій підставі поряд з процесом дока-
  зування можна виділити процес доведення, який можна пов'язати з пере-
  ходом від процесу доказування існування певних юридичних обставин до
  обгрунтування позовних вимог.
  Автори сприймають тенденцію розвитку процесу доказування та дове-оення в конкретній справі так. Спочатку сторони доводять існування відповідних юридичних обставин, а потім встановлюють наявність прав та юов'язків. Прослідкуємо це положення на конкретному прикладі.
  Якщо відбулося залиття квартири, то цей факт має бути зафіксований, жк правило, шляхом складання акта членами комісії ЖЕК, ЖБК. Цей гакт можуть зафіксувати у пам'яті громадяни, яких може запросити осо-:г. що має на це житло права. Тобто у цьому випадку існуватимуть докази залиття квартири, але вони стануть доказами правопорушення лише в тому випадку, коли власнику квартири буде завдана шкода. Припустимо, щ: факт залиття квартири мав місце, але шкоди не існує, тоді цей факт не йтиме юридичного значення, оскільки не породжуватиме юридичних наслідків - не зумовлюватиме обов'язку відшкодувати завдану шкоду. В гстанньому реченні закладене питання, на яке має дати відповідь суд: а хто ж винен і зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду? Відповідь на це питання і проста, і складна. Апріорі вважається, що вода не тече знизу до верху, але це може мати місце при високому тиску. Тому, як правило, вважається, що завдав шкоду власник поверхом вище розташованого приміщення, але ця гіпотеза не завжди вірна, оскільки він може бути також постраждалим від дій або бездіяльності знов-таки власника поверхом вище розташованого приміщення, недбалих