їх вірогідність та можливість підробки або зміни, надійності програм та обладнання тощо. Коли ж йдеться про змішані докази, то слід перевіряти відомості на відсутність суб'єктивного впливу і технічної надійності отриманої інформації.
  Тому авторами пропонується розглянути як засіб доказування визнання обставини (факту) стороною (ч. 1 ст. 61 нового ЦПК). Доцільність визнання обставини (факту) стороною може виявлятися в тому, що їй не потрібно буде втрачати час на участь у судовому розгляді, а також зменшаться витрати сторони, які спрямовані на оплату допомоги адвоката, відшкодування судових витрат тощо. Тобто в разі програшної позиції в справі стороні доцільно визнати юридичну обставину (факт).
  При цьому авторами не вважається можливою характерною ознакою
  261
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  засобу доказування в конкретній справі вважати умову достатності доказів, оскільки така ознака залежить від суб'єктивної оцінки суддею або судом поданих доказів. Особливо це положення є актуальним для таких справ, у яких значну увагу слід приділяти доводам сторін і коли надані в. справі докази не можна однозначно тлумачити. Наприклад, коли висновок експерта не дає однозначної відповіді на поставлені експерту запитання, його можна тлумачити як на користь позивача, так і на користь відповідача, оскільки доля ймовірності такого доказу не може слугувати його визначальною рисою, а суд не може постановляти рішення на припущен-нях. Так, за ч. 4 ст. 60 ЦПК доказування також не може ґрунтуватися на припущеннях.
  Питанню доказів і процесу доказування у цивільному процесі було при-ділено особливу увагу в науковій діяльності багатьох видатних вчених, і ці надбання наукової думки неможливо відобразити у короткому коментарі до ЦПК. Тому для докладнішого дослідження цієї теми радимо нашим чи-тачам не зупинятися на аналізі