есі України: Навч. посіб. -
  К., 1999. -С. 119-120.
  259
  
  РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  Під доказуванням слід розуміти регламентовану в певний порядок про-цесуальну діяльність зі збирання, витребування (для адвокатів і прокурорів) і надання суду доказів суб'єктами, що за цивільним процесуальним законодавством вправі надавати докази в конкретній справі на різних стадіях її розгляду.
  Отже, доведення складатиметься із процесу доказування та розумової і процесуальної діяльності, спрямованої на формування у судді переконання в достовірності юридичних обставин справи і на цій підставі обґрунто-ваності вимог сторони.
  Якщо заперечення проти позову регламентуються процедурою розгляду справи і можуть висловлюватися на різних стадіях процесу в різних формах, наприклад, на стадії попереднього судового засідання (ч. З ст. 130 нового ЦПК), підготовки справи (ч. 6 ст. 130 нового ЦПК), за ст. 173, 176, 192, 193 нового ЦПК, заперечення можуть висловлюватись на різних етапах розгляду справи по суті.
  Водночас поняття «доводи» в тому чи іншому значенні останнім часом досить часто вживається в процедурі розгляду справ в апеляційній і касаційній інстанціях (статті 303 315, 316, 333, 345, 346 нового ЦПК). Так, з аналізу статей 303 і 295 ЦПК можна дійти висновку, що під доводами законодавцем розуміється: обґрунтування апеляційної скарги, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали суду (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, які підлягають встановленню,