ий документ.
  
  ГЛАВА 5. ДОКАЗИ
  Переоцінити значення доказів у сучасному цивільному судочинстві дуже складно, оскільки належне і достатнє підтвердження всіх юридичних іоставин - це запорука подальшого об'єктивного вирішення справи. На-;жовий підхід до процесу доказування надає можливість більш повно і об'єктивно вирішувати складні правові ситуації, які не регламентовані у законодавстві. При цьому наукові концепції провідних науковців, втілю-¦: чись в життя, ведуть до поліпшення діяльності різних сфер суспільного життя.
  Тому спробуємо проаналізувати труднощі процесу доказування від про-: тих правових ситуацій до існуючих теоретичних узагальнень, а розпочнемо дослідження із захисту прав споживачів.
  Зокрема, п. 9 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» становлено, що вимоги споживача розглядаються після пред'явлення ідоживачем квитанції, товарного чи касового чека або іншого письмового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, -технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює. Тобто єдиним допустимим засобом доказування в цій ситуації може бути лише письмовий, а показання свідків суд не може вважати допустимим засобом доказування для такої категорії справ. У абзаці другому зазначеного вище пункту встановлено обов'язок продавця під час продажу товару видати спожи-вачеві квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ, що засвідчує факт купівлі. З цього положення можна зробити висновок щодо поширення дії Закону тільки на магазини та інші подібні торгові точки. Цей висновок випливає з того положення, що на ринках в переважній більшості випадків не прийнято видавати письмові документи, що засвідчують факт купівлі, а також державні органи не вимагають цього від продавців. Отже, вимоги Закону мають не тільки загальнообов'язковий характер, але й