м та іншими особами,
  245
  
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  які беруть участь у справі, які мають право на це за ст. 27 ЦПК, питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення цим особам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу. На розгляд спеціаліста може потрапити навіть питання, яке стосуватиметься давання певного висновку. Наприклад, при огляді на місці будівлі на предмет її розподілу в натурі між спадкоємцями може виникнути питання про можливість розподілу такого будинку. Вважається, що статус спеціаліста не дає йому повноважень робити відповідні висновки.
  4. Слід звернути увагу на те, що у коментованій частині закріплене важливе для цивільного процесу положення про те, що допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань. На практиці термін «спеціаліст» вживається з різним значенням. Так, до спеціалістів відносять фахівців у галузі права, які дають висновки як вчені та іменують свої висновки з тих чи інших правових питань як висновки спеціалістів, досить часто це мало місце до введення інституту спеціаліста за новим ЦПК, оскільки у ЦПК 1963 року не було закріплене положення про те, що спеціалісти надають суду безпосередньо технічну допомогу. З метою давання висновків у справі виступають спеціалісти на виконання своїх повноважень (ч. З ст. 45 ЦПК), наприклад, спеціалісти органу опіки та піклування, які роблять висновок у справі щодо визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав, усиновлення. Тому такі неоднозначні підходи до розуміння статусу спеціаліста призводять на практиці до плутанини. Слід од-нозначно визначитися, що спеціаліст, про якого йдеться у ЦПК, - це особа, яка надає суду тільки технічну допомогу. Якщо йдеться про висновки певних органів, наприклад, державної влади та