комплексна експертиза).
  11. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи. Крім оплати виконаної роботи та компенсації витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, експерту повинні бути оплачені витрати, пов'язані з викликом до суду. До таких витрат належать витрати, пов'язані з переїздом експерта до іншого населеного пункту, наймання житла та добові, а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Ці витрати, їх розмір та порядок сплати регламентуються ст. 86 ЦПК. Слід звернути увагу на те, що у цій нормі говориться про оплату виконаної роботи, а не висновок експерта як остаточний результат його роботи. Тому у разі припинення експертного дослідження не з вини експерта фактично понесені ним витрати та виконана робота підлягають оплаті.
  12. У коментованій частині фактично закріплене одне із прав експерта щодо права відмови від надання висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, перелік яких передбачений ч. 10 коментованої норми. Тому автори вважають недоцільним його передбачати окремо у цій частині, а доцільно об'єднати з усіма іншими правами експерта. А щодо права відмови експерта від давання висновку, то доцільно все ж таки зазначити, що таким правом експертам недоцільно зловживати. На практиці мають місце випадки, коли експерти посилаються на велике навантаження та на цій підставі відмовляються від проведення експертизи, даючи, на нашу думку, не зовсім обґрунтовану відмову. Але при цьому не слід забувати, якщо фахівців у певній галузі обмаль, то особа може залишитися без правового захисту, оскільки не доведе свого права суду.
  Випадки, коли вимоги експертів не можуть бути реально задоволені, траплялися в діяльності авторів. Так, для проведення експертизи