м про дані обставини може потягти негативні наслідки для останнього, якщо він проведе її не-кваліфіковано. У цій частині коментованої норми нічого не сказано про дії суду, коли до нього дійде інформація про неможливість проведення ним експертизи, а у ЦПК має місце лише положення, що експерт повинен мотивувати свою відмову. На нашу думку, якщо суд визнає відмову експерта від проведення експертизи слушною, він повинен винести ухвалу про припинення проведення експертизи, про яку йдеться у ч. 9 коментованої норми. На практиці мають місце випадки, коли експерту ставляться некоректні питання або такі, які не мають правового значення. Наприклад, коли в рішенні апеляційного суду зроблена істотна помилка і наведені відомості, які не відповідають дійсності, то експертиза з цього приводу проводитися не може. Так, коли апеляційний суд «не помітив в рішенні суду першої інстанції посилань на статті закону», які в дійсності мали місце в рішенні, то проведення лінгвістичної експертизи у цій ситуації некоректне, оскільки тут не потребуються спеціальні лінгвістичні знання. Цю обставину може і повинен встановити суд касаційної інстанції. Тому відмова експерта може зумовлюватися некоректно поставленим питанням.
  8. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі, таким повноваженням за ч. 5 ст. 143 ЦПК наділений керівник спеціалізованої експертної установи, якщо проведення експертизи доручено ос-
  240
  
  ГЛАВА 4. Стаття 53
  ТІЕНІЙ, а не особисто експерту. Так, керівник спеціалізованої експертної станови має право доручити проведення експертизи одному або кільком :- : лертам, створювати комісії з експертів, замінювати виконавців експертизи. У контексті аналізу цього положення доцільно розглянути правову гннуацію, коли експерт все ж таки всупереч закону сам передоручить проведення експертизи іншій