досліджень матеріалів, речей, певних об'єктів, документів тощо. Якщо ж об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, то й у цьому випадку експертиза проводиться поза судом. У випадку, коли експертиза проводиться у суді або після проведення експертизи поза судом, коли висновок оголошується у судовому засіданні, для роз'яснення та доповнення висновку експерту можуть бути поставлені запитання судом та сторонами (ст. 189 ЦПК), з цією метою суд може запросити експерта для давання пояснень. Якщо на експерта покладається обов'язок щодо явки до суду, то у випадку невиконання такого обов'язку до експерта можуть бути застосовані певні санкції, передбачені ч. 2 ст. 1853 КпАП.
  Законодавець зазначає, що експерт повинен провести повне дослідження, це означає, що він повинен, виходячи із обставин справи, дослідити усі докази, які йому надані судом для дослідження. Якщо у процесі проведен-
  237
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  ня експертизи у нього виникнуть запитання з приводу поставлених судом запитань, він з цією метою може звернутися за роз'ясненням, якщо ж він не може провести експертизу за даними питаннями, він повинен повідомити про це суд, просити про залучення інших експертів, заявити клопотання про надання йому додаткових матеріалів та зразків, він може викладати у висновку судової експертизи виявлені у ході її проведення факти, які мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені запитання. Тобто такі дії свідчитимуть про добросовісність експерта та повноту проведеного дослідження.
  Висновок повинен бути викладений у письмовій формі та мати свою структуру, яка передбачена ст. 147 ЦПК. При цьому висновок експерта повинен бути обґрунтованим (ч. 2 ст. 147 ЦПК - мотивованим) та об'єктивним. Обґрунтованість (мотивація) висновку полягає в тому, що кожна відповідь повинна підкріплюватися