Тому попереджати його про кримінальну відповідальність за да зання суду неправдивого висновку суд не вправі.
  У цій ситуації експерта можна викликати як свідка з приводу створено го ним висновку, але якщо експерт зобов'язаний відповідати на питанню суду, то свідок-експерт може у цій ситуації відмовитися від давання пока зань на підставі ст. 63 Конституції, оскільки ці питання стосуватимутьс) його особисто.
  Якщо при розгляді цивільної справи виникне ситуація, коли для з'ясу зання обставин, які мають значення для справи, потребуються спеціальн знання у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, якими суд не володіє то за заявою осіб, які беруть участь у справі, він повинен призначити екс пертизу (ч. 1 ст. 143 ЦПК). Виходячи із принципу змагальності, загалол експертиза повинна призначатися на клопотання особи, якій потрібен ДЛІ доведення своїх вимог чи заперечень висновок експерта. Але слід сказати про те, що у законі мають місце норми, де передбачене обов'язкове прове дення експертизи. Так, ст. 239 ЦПК, в якій ідеться про визнання особі недієздатною, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здо ров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судо во-психіатричну експертизу. Якщо особа ухиляється від проходження ек-спертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу. У ч. З ст. 241 ЦПК також закріплене положення, що для поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка булг визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану також потрібний висновок судово-психіатричної експертизи. Статтею 145 ЦПК регламентуються випадки обов'язкового проведення експертизи. Обов'язковим проведенням експертизи є також заява клопотання про