для закритого судового розгляду справи може стати наявність державної, комерційної та банківської таємниці (ст. 289 ЦПК). Представляється, що наведений перелік має поширюватися й на дипломатичну, консульську інформацію, адвокатську, нотаріальну таємницю, таємницю слідства і сповіді тощо.
  Автори також вважають, що таємниця усиновлення не завжди зберігається самими усиновителями, тому питання про обов'язковий закритий розгляд справи є загальним правилом, але залежно від обставин справи і волевиявлення усиновителя справа може розглядатися й у відкритому процесі.
  Якщо ми говоримо про клопотання осіб, які беруть участь у справі, то можна припустити, що вони вправі обмежувати присутність сторонніх осіб при розгляді справи:
  - за згодою всіх осіб;
  - при незгоді окремих осіб, доцільність закритого судового розгляду має бути доведена тією особою, яка заявила про це клопотання.
  Наведене попереднє положення стосується випадків запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, м-:і беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. Але треба враховувати, що питання про захист прав особи, про гку вже були поширені відомості, що принижують її честь і гідність, не завжди може пов'язуватися з додатковим поширенням відомостей у :упі.
  4. Поняття «особисті папери, листи, записи телефонної розмови, теле
  грами» та інші види обміну інформацією між громадянами слід сприймати
  ніпповідно до вимог глав 20, 21 ЦК, але особистими можуть вважатися ли-
  ~е папери, листи, телеграми, які не були надіслані адресату. При цьому,
  коли у листі мова йде про третіх осіб, то треба говорити й про їх права. За
  галом ця сфера обміну інформацією лише почала регламентуватися законо
  давством, тому неважко передбачити, що деякі неузгодженості будуть ви-
  шкати. Але необхідно