показання рідною мовою або мо-
  вою, якою він володіє. Це загальне конституційне право свідка, як особи,
  яка є учасником цивільного процесу, яке узгоджується із ст. 7 ЦПК,
  оскільки цивільне судочинство в Україні здійснюється державною мовою.
  Однак давання показань рідною мовою є правом свідка, тому якщо свідок
  володіє мовою, на якій ведеться судочинство, або володіє у недостатньо-
  му обсязі, він може давати показання мовою, якою він володіє вільно. Так,
  виходячи з ч. 2 ст. 7 ЦПК (за аналогією це положення можна поширити й
  свідка, оскільки у цій частині йдеться тільки про осіб, які беруть участь
  справі, а свідки до них не належать) мають право давати показання, мо-
  вою якою вони вільно володіють. У цьому випадку суд та всі присутні ма-
  ють бути забезпечені послугами перекладача.
  Хоча цивільному процесу притаманний принцип усності, тобто особи дають усно свої пояснення та показання, але це не означає, що вони не мо-гтть користуватися письмовими записами. Так, ст. 181 ЦПК передбачена гродедура користування такими записами.
  Свідок може відмовитися від давання показань у випадках, встановле-ігх законом. Такі випадки передбачені ст. 52 ЦПК, в якій зазначено перелік осіб, які мають право відмовитися від давання показань, але при цьому, за ч. 2 ст. 52 ЦПК, вони зобов'язані повідомити причини такої відмо-12. У ст. 51 ЦПК також дається перелік осіб, які не підлягають допиту як ;:дки31.
  За ст. 86 ЦПК свідки також мають право на компенсацію витрат, пов'я-заних з викликом до суду. До таких витрат належать витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманні ними житла, такі витрата несе сторона, яка клопотала про виклик свідків. Добові, компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять сплачується сторо-I ною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Щодо справ