це суд. Ці та багато інших питань не мають однозначного вирішення на
  практиці, тому такі ситуації потребують аналізу. Так, ст. 170 ЦПК пе
  редбачено положення про те, що у разі неявки в судове засідання свідка
  суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі про можливість
  227
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  розгляду справи за відсутності свідка, який не з'явився, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладання розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, який не з'явився. Але за загальним правилом та виходячи із принципу змагальності, самі особи запрошують свідків, які, як правило, дають попередньо їм згоду, що вони з'являться до суду та повідомлять суду відомі їм факти, які мають значення для справи. З такими свідками проблем немає, вони добровільно з'являються до суду та дають свої показання. Якщо свідок має відомості про факти, але через ті чи інші обставини відмовляється йти до суду та давати показання, чи може особа клопотати перед судом про виклик такого свідка у примусовому порядку? Якщо суд задовольнить таке клопотання про допит свідка, то, мабуть, таке рішення суду про виклик такого свідка буде для нього обов'язковим і лише у такому випадку, якщо свідок без поважних причин не з'явиться до суду чи буде ухилятися від явки до останнього можуть бути застосовані штрафні санкції або адміністративний арешт (ст. 1853 КпАП) або він може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення (ч. 1 ст. 94 ЦПК).
  У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд. Слід звернути увагу, що законодавцем у цій нормі не розкривається сутність терміна «завчасно». У ч. 4 ст. 74 ЦПК, де йдеться про строки вручення судових