язків,
  зазначених у частині першій цієї статті, є обов'язковими для учас-
  ників цивільного процесу.
  3.Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.
  1. Судовий розпорядник, як і секретар судового засідання, входить до апарату суду.
  Повноваження судового розпорядника регламентовані цією статтею, а
  Статтями 126, 132 Закону України «Про судоустрій України»; -Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженії Указом Президента України від 3 березня 2003 р. № 182;
  Інструкцією про порядок забезпечення старшими судовими розпоряд-
  та судовими розпорядниками проведення судового засідання, їх
  злії з правоохоронними органами, зареєстрованою в Міністерстві юс-
  ї України 29 жовтня 2004 р. за № 1391/9990;
  - Тимчасовим положенням про службу судових розпорядників та ор-
  ганізацію її діяльності, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
  і травня 2004 р. за № 564/9163.
  Переходячи безпосередньо до обов'язків судового розпорядку, на думку авторів, цю норму закону треба коментувати у контексті аналізу :т 160 ЦК, де закріплена процесуальна діяльність головуючого у судово-ЇГ«- засіданні, оскільки на практиці має місце виконання судовим розпо-тсгником вказівок судді. Так, суддя у цивільному процесі наділений певними технічними функціями, зокрема про це йдеться у ч. 4 ст. 160 ЦПК, Е: головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому їг:;-анні належного порядку. У цей момент безпосереднє виконання вка-
  221
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  зівок судді здійснює судовий розпорядник. Але судовий розпорядник згідно з п. 4 коментованої норми також слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання. Але таке «слідкування» є безперспективним, оскільки він не вправі вживати будь-яких заходів без вказівки