онституцією України.
  Крім того, цей принцип має вважатися загальним, а тому всі стадії розгляду справи мають відповідати цьому принципу. Однак процедура розгляду касаційної скарги цьому принципу не відповідає, оскільки участь осіб у касаційній інстанції обмежена. Для цього достатньо проаналізувати положення статей 332 та 333 ЦПК.
  У назві даної норми закріплене положення про те, що розгляд цивільних справ у суді здійснюється гласно та відкрито. Гласність - це одна із складових демократичної процесуальної форми судочинства.
  Усі справи в судах, за загальним правилом, ведуться усно та відкрито. Але можуть мати місце винятки із загального правила, коли особи, які беруть участь у справі, можуть користуватися письмовими замітками, якщо їх пояснення пов'язані із обчисленнями, чи відомості, які несуть інформаційний характер, або іншими даними, які важко зберегти в пам'яті, або коли особа має якісь фізичні вади, то такі письмові замітки полегшать дачу нею пояснень чи показань. Такі письмові замітки подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду (ст. 181 ЦПК). Можуть мати місце також і письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 6 ст. 176 ЦПК), вони повинні бути приєднані до матеріалів справи. У порядку забезпечення доказів сторони, свідки можуть давати свої пояснення, показання у порядку окремого доручення, тобто їх пояснення, показання є письмовими, тому повинні приєднуватися до справи та згідно із принципом безпосередності (ст. 159 ЦПК) вони повинні оголошуватися головуючим у судовому засіданні.
  Щодо відкритості судового засідання, то громадяни мають право бути присутніми при розгляді цивільної справи, яка розглядається судом із самого початку і до кінця, тобто проголошення судового рішення у суді першої інстанції.