я рівня кваліфікації секретарів судового засідання, мати місце принаймні хоча б пам'ятки секретарів судового засідання, які повинні ґрунтуватися на нормах ЦПК (порядок судового засідання), як це мало місце у 1980-х роках. Досить часто доводиться стикатися із проблемою неправильності та неповноти протоколу й витрачати час та зусилля на подання зауважень. До речі, які не завжди судді задовольняють у повному обсязі, хоча такі обставини (дії, пояснення, показання тощо) мали місце під час судового засідання, а секретар їх не зафіксував у протоколі.
  Секретарям потрібно пам'ятати, що протокол - це дзеркало судового засідання, та саме від його змісту - правильності й повноти може залежати майбутнє рішення апеляційного чи касаційного судів. Щодо строків виготовлення протоколів судового засідання, то на практиці стикаєшся із різними ситуаціями, коли тобі секретар говорить, що згідно з законом з протоколом можна ознайомитися тільки після розгляду справи. З одного боку, у ч. 1 ст. 199 ЦПК йдеться про те, що особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитись із технічним записом судового засідання, журналом (протоколом) судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення подати до суду письмові зауваження щодо непра-вильності та неповноти їх запису. Але це загальне правило. З якого є винятки, що зумовлені конкретними обставинами у кожній цивільній справі. Так, положення ч. 1 ст. 199 ЦПК не означає, що особи, які беруть участь у справі, не можуть ознайомитись із проміжковими протоколами, які ведуться секретарями протягом розгляду справи. Це положення можна аргументувати посиланням на ч. З ст. 198 ЦПК, що журнал (протокол) ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи. От саме це положення повинні брати до уваги