прокуратури завдання і функції.
  Отже, його діяльність може бути віднесена до законного представництва, оскільки саме закон є правовою підставою його участі в процесі.
  Хоча у цій нормі мова йде про діяльність прокурора щодо захисту прав, свобод та інтересів інших осіб, яка виражається у двох процесуальних формах: пред'явлення заяви до суду та вступ у процес на будь-якій стадії, за якими прокурор здійснює функцію представництва, автори зважають за доцільне зупинитися на аналізі процесуального становища прокуратури, коли до неї пред'являється позов та її інтереси у процесі представлятиме прокурор. Так, за ст. 1176 ЦК, на прокуратуру може бути покладений обов'язок відшкодувати шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю. У цьому випадку інтереси та права прокуратури як юридичної особи буде у процесі представляти її представник - прокурор, який повинен бути уповноваженим щодо здійснення спеціальних прав, а саме визнання позову повністю або частково, укладання мирової угоди.
  Деякі автори називають першу форму участі прокурора в цивільному процесі як «порушення справи прокурором». Але автори не погоджуються з таким положення, оскільки як і за ст. 121 ЦПК 1963 р., так і за новим Кодексом прокурор може звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів, а справу порушувати (старий ЦПК) або відкривати повинен суддя своєю ухвалою (ч. 4 ст. 122 ЦПК).
  Щодо ч. 1 ст. 45 ЦПК, то прокурор може брати участь у справах, заяви щодо яких він пред'явив до суду. А за ч. 2 ст. 45 ЦПК положення «прокурор може здійснювати представництво на будь-якій стадії процесу» слід розцінювати як другу форму участі прокурора в цивільному процесі, а саме як вступ у вже розпочату справу. Ця форма також спрямована на захист державних, громадських інтересів, прав