ва інтересів громадян і держави, та для здійснення цієї діяльності не потребується спеціальних повноважень для порушення справи в інтересах інших осіб, тому що представництво є конституційним обов'язком прокурора.
  Підводячи підсумок зазначимо, що можливість прокурора брати участь у цивільному процесі представником інтересів сторони у спірних правовідносинах фізичних осіб, коли в справі розглядаються права та інтереси громадян, на нашу думку, є недоцільною23. Прокурор не повинен підміняти у судовому процесі самих приватних осіб - учасників цивільного обігу, який будується на недопустимості свавільного втручання будь-кого у приватні справи24.
  На думку авторів, функцію представництва певного кола суб'єктів цивільного процесу, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права у суді, повинна здійснювати муніципальна адвокатура, та таке положення повинно знайти своє відбиття у Законах України «Про адвокатуру», «Про правову допомогу».
  Іншим аспектом правозахисної функції прокурора щодо захисту прав та інтересів громадян є нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Така сама функція належить суду. Отже, в цьому випадку прокурор, приймаючи відповідну скаргу чи заяву громадянина на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управління, також порушуватиме умови підвідомчості, оскільки розгляд цих справ згідно з КАСУ передбачений у судовому порядку та відомчому. Але завдяки оперативності у діяльності органів прокуратури, функціональних можливостях цього органу, певних повноваженнях його посадових осіб є можливість говорити про те, що суд не може достатньою мірою замінити органи прокуратури щодо перевірки дотримання посадовими