яку він представляє, і не може виступати всупереч її інтересам. На відміну від цього діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування має іншу :прямованість. Ці органи виступають від свого імені, від їхнього імені діє уповноважена особа, яка в процесі стає судовим представником органу державної влади та місцевого самоврядування, але не заявника та заінтересованої особи. Права інших осіб захищаються тоді, коли вони збігаються з державними інтересами незалежно від волевиявлення цих осіб. Згідно з тим, що їхня участь у цивільному процесі спрямована на здійснення обов'язків, які випливають із покладених на них функцій у державному житті, їх як суб'єктів захисту інтересів інших осіб на відміну від процесуальних представників потрібно називати правозаступниками21. Така назва підкреслює відмінність зказаних осіб від інших суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин і п можна використовувати при визначенні їхньої правосуб'єктності в справах окремого провадження. Вона вказуватиме на те, що в результаті розгляду справи заінтересована держава, що захист суб'єктивних прав та інтересів інших осіб завжди має суспільно-політичний характер.
  Правові наслідки, які виникають із юридичних фактів, що встановлюються в судовому порядку, тісно пов'язані з інтересами держави. Тому рішення суду щодо справ цього виду провадження не повинне суперечити інтересам держави.
  Отже, органи державної влади та місцевого самоврядування при розгляді цивільних справ мають брати участь з метою всебічного, повного встановлення судом усіх обставин справи, допомагати заявникам і заінтересованим особам забезпечити захист їхніх охоронюваних законом інтересів і захист прав та інтересів інших осіб. Так, у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним, у справах про усиновлення дітей, які проживають на