влади та місцевого самоврядування з можливістю користуватися процесуальними правами і нести процесуальні обов'язки сторони. Відмова зазначених органів від поданої заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист охоронюваних законом інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи по суті.
  При розгляді справ окремого провадження органи державної влади та місцевого самоврядування захищають інтереси держави і можуть бути залучені судом до участі в процесі або вступити в процес за своєю ініціативою як заінтересовані особи. Участь зазначених органів у процесі є обов'язковою, коли суд визнає це за необхідне (статті 45, 249 ЦПК) або коли це зумовлено їхньою компетенцією в галузі виконавчо-розпорядчої та
  202
  
  ГЛАВА 4. Стаття 45
  правоохоронної діяльності (статті 240, 244, 254 ЦПК). Згідно з ст. 45 ЦПК та іншими нормами, вищенаведені інтереси вони захищають шляхом порушення справ окремого провадження (ст. 237 ЦПК) або вступом у процес у справі для надання висновку з метою здійснення покладених на них обовязків і для захисту інтересів громадян і держави (ст. 254 ЦПК).
  Із аналізу судової практики розгляду справ як позовного, так і окремо-: провадження, можна зробити висновок, що судді допускають помилки гри визначенні процесуального становища органів державної влади та •спдевого самоврядування, називаючи останніх третіми особами.
  Процесуальне становище органів державної влади та місцевого самоврядування не може бути зведене до процесуального представництва безпосередніх інтересів заявника і заінтересованих осіб, згідно зі статтями 38, 42, 44 ЦПК судовий представник є уповноваженим особи, що бере участь у справі з виконання процесуальних дій від імені цієї особи і в її інтересах; у здійсненні :зоїх обов'язків процесуальний представник залежить від волі особи, яку