участь у процесі сам, тобто за відсутності особи, інтереси якої він представляє, то, крім договору доручення, адвокат, виходячи із буквального аналізу ст. 44 ЦПК, повинен подати суду ще й довіреність, але, на нашу думку, таке положення суперечить логіці. Тому, на думку авторів коментарю, законодавцеві потрібно доповнити ч. З ст. 44 ЦПК, що обмеження повноважень представника можуть бути застережені як у довіреності, так і у договорі.
  Нині на практиці виникають запитання: а чи не достатньо договору доручення, в якому клієнт може зазначити весь комплекс спеціальних процесу-
  199
  
  РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  альних прав та обов'язків, якими він наділяє свого представника у процесі, чи, крім договору, потрібна ще й довіреність. Якщо виходити із букви закону, а саме ст. 44 ЦПК, то у ній передбачається, що для обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії вони мають бути застережені у виданій йому довіреності (ч. 2), а не у дорученні, які за своєю матеріальною природою належать до різних видів правочинів. Адвокат, що діє в складі адвокатського об'єднання, залежно від умов статуту може укладати договір особисто про здійснення ним функції представництва або договір з клієнтом може укладатися повноважними представниками об'єднання, наприклад, директором, який в подальшому може призначити адвоката залежно від його спеціалізації для здійснення представництва інтересів клієнта в суді. У цих випадках адвокат має подавати суду договір доручення з клієнтом або ордер, виписаний на підставі цього доручення, посвідчення адвоката, та документ, який підтверджує трудові стосунки адвоката з адвокатським об'єднанням, адвокатською фірмою. На практиці можна зустріти документи, що регулюють відносини адвоката з клієнтом, які оформлювались у вигляді угоди про надання правової допомоги.
  У разі